40 років тріумфу на Олімпіаді-1976:
«Упродовж двох років ми майже не бачились із родинами»
Рівно 40 тому на Олімпіаді в Монреалі золото жіночого та чоловічого гандбольних турнірів виграли збірні СРСР. Великий внесок в успіх обох команд зробили вихованці українського гандболу. Історію тріумфу чоловічої збірної на Іграх-1976 в інтерв’ю сайту ФГУ згадав олімпійський чемпіон Олександр РЄЗАНОВ.
Склад чоловічої збірної СРСР на Олімпіаді 1976
Михайло Іщенко (Україна, ЗІІ (Запоріжжя), воротар, 26 років)
Микола Томін (Україна, ЦСКА (Москва), воротар, 27)
Юрій Лагутін (Україна, ЗІІ (Запоріжжя), розіруючий, 27)
Олександр Рєзанов (Україна, ЗІІ (Запоріжжя), лінійний, 27)
Сергій Кушнірюк (Україна, ЗІІ (Запоріжжя), лінійний, 20)
Валерій Гассій (Україна, «Буревісник» (Краснодар), лівий півсередній, 27)
Володимир Максимов (Росія, 30)
Олександр Анпілогов (Грузія, 22)
Євген Чернишов (Росія, 29)
Анатолій Федюкин (Росія, 24)
Василь Ільїн (Росія, 27)
Юрій Кідяєв (Росія, 21)
Юрій Клімов (Росія, 35)
Володимир Кравцов (Росія, 26)
Головний тренер - Анатолій Євтушенко, тренер – Юрій Предеха (Україна
Олімпійський чемпіон-1976 Олександр Рєзанов
Чи вважалась чоловіча збірна СРСР фаворитом Ігор у Монреалі? До цього радянська команда жодного разу не вигравала медалі чемпіонатів світу, а на Олімпіаді-1972, де вперше проводився гандбольний турнір, збірна посіла 5 місце.
Так, ми були одними з головних фаворитів. Упродовж двох років перед Іграми-1976 ми виграли всі турніри, зокрема відбір на Олімпіаду, Кубок Данії та передолімпійський тиждень в Монреалі. За цей час ми не програли жодного матчу. Збірна наполегливо готувалась, ми майже не бачили свої родини. Постійно були або на іграх в клубах, або на зборах національної команди в Литві, Вірменії, Новогорську, Мінську, Грузії. А збори тоді зазвичай тривали по 24 дні. Для збірної були створені всі умови, ми повністю віддавались на кожному тренуванні та відчували, що здатні виграти золото. Налаштування було максимальним. Всі прагнули реабілітуватись за провал Мюнхена-1972, де ми мали як мінімум бути в фіналі. Тренерам Анатолію Євтушенко та Юрію Предехі вдалось створити надзвичайно дружній колектив, де всі підтримували один одного.
В олімпійському складі було відразу 6 вихованців українських команд…
Так, ми були на дуже хорошому рахунку. Більшість грали в основному складі. Михайло Іщенко стояв у воротах, Юра Лагутін - розігруючий, я діяв лінії, а наймолодший тоді в збірній Сергій Кушнірюк, мій товариш, міняв мене.
На Олімпіаді було дві групи по 5 команд, переможці яких проходили до фіналу. СРСР не вдалось пройти групову стадію без поразок, а конкурентів збірна в підсумку випередила лише за різницею голів. Що з цих матчів запам’яталось найбільше?
У першій грі ми впевнено перемогли Японію, але через травму спини втратили Юрія Лагутіна, який більше на Олімпіаді не зіграв. Далі ми переграли Канаду, а в третьому турі зазнали поразки (16:18) від Югославії - володаря золота Мюнхена-1972. Це був надзвичайно важкий матч, про який ми завжди згадуємо, коли бачимось із Звоніміром Сердарушичем, тоді лінійним Югославії, а зараз відомим тренером (зараз 65-річний Сердарушич очолює французький ПСЖ). Після гри у нас в роздягальні був справжній траур, жоден не міг вимовити ані слова. Надалі пройшли кілька неприємних зібрань. Ми зовсім знітились: стільки зусиль було витрачено, ми мали все необхідно, проте, задавалось, шансів на золото вже не було і під питанням залишалась взагалі боротьба за медалі. Проте нас підтримав Євтушенко. Він сказав, що югослави в своєм матчі програють Німеччині (НДР), яку тренує Владо Штенцель. Він знає все про збірну Югославії, адже саме він, як головний тренер, він привів її до золото Ігор-1972. Югослави дійсно програли (17:18), ми ж переграли і Німеччину, останнього суперника – Данію - та посіли перше місце в групі.
https://youtu.be/mXLgEgJphCU полноэкранный режим
Олімпіада-1976. Запис фінального матчу
Що стало вирішальним у фіналі, де збірна СРСР зустрічалась з Румунією – переможцем двох попередніх чемпіонаті світу 1970 та 1974?
Румуни спокійно вийшли з групі і здавались напрочуд спокійними перед фіналом, хоча за рік до цього ми їх перемогли. У матчі за третє місце (НДР – Польща 18:21) був додатковий час, тому початок фіналу відклали. І ми і румуни вже були готові виходити на майданчик. Вони пішли додивлятись матч за бронзу з трибун, натомість збірну СРСР Анатолій Євтушенко повернув до тренувальної зали, де ми продовжили передматчеву розминку й до того ж робили всі вправи інтенсивно. Зрештою, коли фінал почався, ми на відміну від Румунії, відразу ж увійшли у гру й повели 5:0, а потім 8:3. Я грав в центрі оборони разом з Євгеном Чернишовим, також у захисті Юрій Клімов та Володимир Максимов, а Юрій Кідяєв та Володимир Кравцов - на краях. У воротах - Михайло Іщенко. Ми закрили напад суперників. Румуни 5 разів виводили на кидок свого найкращого бомбардира Стефана Бірталана, але всі його спроби були безрезультатними. М’яч потрапляв в блок, далі - швидкий відрив із завершенням наших крайніх. Як писали в пресі, доля фіналу вирішалась упродовж перших 8-ми хвилин зустрічі.
Які емоції були після гри?
Ми досягли те, до чого довго йшли не шкодуючи жодних зусиль. Наша перемога підняла гандбол в країні на вищий рівень, а батьки стали ще більше віддавати дітей у наш спорт.
Олімпіада-1976. Матчі збірної СРСР
Груповий турнір
|
18 липня 1976 |
СРСР |
- |
Японія |
26:16 (11:5) |
|
20 липня 1976 |
СРСР |
- |
Канада |
25:9 (12:5) |
|
22 липня 1976 |
Югославія |
- |
СРСР |
20:18 (11:8) |
|
24 липня 1976 |
НДР |
- |
СРСР |
16:18 (5:9) |
|
26 липня 1976 |
СРСР |
- |
Данія |
24:16 (13:7) |
|
І |
В |
Н |
П |
Голи |
Очки |
||
|
1 |
СРСР |
5 |
4 |
0 |
1 |
111:77 |
8 |
|
2 |
НДР |
5 |
4 |
0 |
1 |
97:76 |
8 |
|
3 |
Югославія |
5 |
4 |
0 |
1 |
110:93 |
8 |
|
4 |
Данія |
5 |
2 |
0 |
3 |
92:102 |
4 |
|
5 |
Японія |
5 |
1 |
0 |
4 |
96:111 |
2 |
|
6 |
Канада |
5 |
0 |
0 |
5 |
75:122 |
0 |
Матч за третє місце.
26 липня. НДР – Польща 18:21 (9:11)
Фінал
26 липня. СРСР – Румунія 19:15 (10:6)
Сергій ЦУКІЛО
ФЕДЕРАЦІЯ ГАНДБОЛУ УКРАЇНИ
